Приходить час у житті кожного з батьків, коли дитина перестає бути об'єктом безперервного догляду, необхідно плавно привчати його до самостійності, оскільки надалі, подібно до пташеня, йому належить відпуститися від сімейного гнізда і будувати своє життя. Дитячий психолог у Празі стане надійним гідом цього процесу.
Цей аспект виховання неймовірно важливий, оскільки перебір у турботі може зашкодити розвитку. Адже людина не народжується із готовими навичками відповідальності та незалежності, їх потрібно розвивати.
Дайте дитині можливість відповідати за свої вчинки. Це не означає делегування йому контролю над фінансами, але вже в ранньому віці він здатний самостійно готуватися до школи чи одягатися.
Уникайте надмірного піклування. Деякі батьки мають тенденцію до постійної ради дітям або втручання у їхні справи. Це може бути шкідливим, особливо для дітей 9-10 років та старше.
Дозвольте дитині ухвалювати власні рішення. Він повинен вміти виконати ці обіцянки і вирішити, коли йому займатися іграми, а який - уроками.
Розвивайте здатність надавати підтримку. Немає необхідності карати чи критикувати дитину за помилки, адже вона лише навчається. Будьте поряд і готові допомогти, якщо він про це попросить.
Вчіть дитину справлятися з проблемами самостійно, чи то труднощі у школі чи з друзями. Але якщо дитина потребує поради, не залишайтеся осторонь. У цьому випадку консультації психолога у Празі можуть бути дуже корисними.
Режим дня. Для більш ефективного сприйняття навколишнього світу та прийняття самостійних рішень важливо допомогти дитині встановити певний розпорядок дня. Порядок і структура сприяють більш чіткому розумінню того, що відбувається, і сприяють розвитку навички самостійності.
Заохочення. Адекватна та позитивна оцінка зусиль дитини відіграє ключову роль у формуванні її самооцінки. ABA-терапія у Празі може допомогти в оцінці поведінки дитини. Крім того, це допоможе дитині формувати ієрархію своїх пріоритетів у майбутньому. Позитивний зворотний зв'язок сприяє розвитку дитині.
Наголосити на важливості самостійності у дитини не означає відчужувати її від сім'ї. Навпаки, він починає адекватно та раціонально реагувати на поради дорослих, і з ним стає простіше налагоджувати спілкування.
