У світі стало досить поширеним зіткнення батьків із питанням агресивного поведінки в дітей віком. Хто несе відповідальність і яких заходів слід вжити? Розуміння методів корекції агресивної поведінки дітей, поінформованість про його витоки та заходи превентивних дій стають вкрай важливими для батьків. У разі труднощів рекомендується звернутися до кваліфікованого сімейного психолога у Празі.
Найчастіші причини прояву дитячої агресії включають:
1. Бажання привернути увагу до себе;
2. Спроби самоствердження;
3. Недостатньо висока самооцінка;
4. Реакція на загрозу;
5. Бажання помститися.
На жаль, у багатьох випадках батьки мимоволі стають ініціаторами прояву дитячої агресії.
Безперервні сімейні конфлікти, авторитарний стиль виховання, відсутність спілкування та уваги до дитини з їхнього боку - все це може сприяти формуванню агресивної поведінки.
До психологічних факторів, які провокують агресивну поведінку, можна віднести:
1. Низьку самооцінку;
2. Проблеми у спілкуванні, особливо з однокласниками;
3. Відсутність навичок самоконтролю;
4. Труднощі в інтелектуальному розвитку та комунікації.
Психологія дитячої агресії:
Якщо залишити проблему без належної уваги, то вона може призвести до розвитку конфліктності, дратівливості та неприйнятної поведінки у майбутньому.
Дитяча агресія може бути як прямою, і непрямою.
Пряма агресія проявляється у загрозах та відкритому грубому зверненні до об'єкта роздратування.
Непряма агресія, у свою чергу, спрямована на доступні цілі – часто страждають непричетні та більш уразливі однолітки.
Агресивна поведінка включає загрози, бійки, крики і образи. Ще складніше коригується аутоагресія - самоприниження, самозасудження, що часто зустрічається у підлітків.
При уважному спостереженні за дитиною, можна виявити коріння проблеми та знайти підходи до її корекції. Празька АВА-терапія допоможе вам розібратися у причинах агресивної поведінки вашої дитини.
Як вирішити проблему дитячої та підліткової агресії: Перш за все, зверніть увагу на свою поведінку, на приклад, який ви даєте своїй дитині.
Аналізуйте свої взаємини з іншими членами сім'ї, усвідомте, який стиль виховання переважає у вас вдома, перевірте себе на наявність подвійних стандартів. Відмовтеся від зайвої суворості у вихованні дитини. Всі ваші вимоги повинні бути адекватні віку дитини і не перетворюватися на тиранію.
Ваша реакція на неприйнятну поведінку дитини, чи то покарання, чи, навпаки, зайва поблажливість, може лише посилити ситуацію, не досягнувши бажаного ефекту.
Створення атмосфери довіри та теплоти в сім'ї – найкращий спосіб для корекції ситуації, радить дитячий психолог у Празі.
Навчайте свою дитину адекватно висловлювати своє невдоволення, вчіть його спілкуватися з однолітками та знаходити способи вирішення конфліктних ситуацій. Тепер у вас є уявлення про психологію дитячої агресії та способи її подолання.
